Тема: Релігія. Основні світові релігії.
Пройдіть тестування по темі "Етнічний склад населення України" за посиланням:
або відскануте код
2. Опрацюйте текст підручника по темі "Релігійний склад населення України та світу"
3. Перегляньте презентацію
Релігійний склад населення
4. Ознайомтесь з додатковою інформацією
Географія світових і національних релігій
Як виникла релігія
Особливе місце в духовному житті людей завжди посідала релігія. Вона визначає систему світогляду, світосприйняття та ставлення до світу людини, передбачає сукупність звичаїв, обрядів, набір культурних, духовних і моральних цінностей, що зумовлюють поведінку людини.
Релігія (з латин. – «зв’язок») – сукупність вірувань і віровчень, наявних у суспільстві.
Релігійні вірування і пов’язані з ними обряди виникли ще в первісної людини. Це був:
фетишизм (шанування неживих предметів та приписування їм надзвичайної сили)
анімізм (вірування в духів і безсмертну душу людини)
тотемізм (віра у священних тварин і рослини, їхню надзвичайну спорідненість із людьми)
культ предків.
У таких віруваннях божеств було багато. Спершу люди самі здійснювали релігійні обряди. Пізніше це стало заняттям чаклунів, магів, шаманів, жерців, а з часом – духовенства. З переходом до класового суспільства змінилася й релігія. Люди почали вірити в одного бога. Спершу релігії обслуговували один народ, а з I тис. до н. е. вони долають державні кордони. Сучасні релігії залежно від їхнього поширення та ролі поділяють на світові, тобто ті, що сповідують у багатьох країнах, і національні, притаманні одному або ж небагатьом народам. Кожна релігія має свої догмати (вірування, які приймаються бездоказово), священні книги та обряди. Світових релігій три: християнство, мусульманство (іслам) і буддизм. Усі вонивиникли в Азії.
Держава і релігія У різних державах склалися неоднакові відносини державних та релігійних закладів. Є держави з режимом державної церкви. Наприклад, у Великій Британії, Данії, Швеції, Фінляндії, Італії, Греції, Ізраїлі переконані в благотворній дії релігії на політику і суспільну мораль. У школах таких країн наявна релігійна освіта. Священики утримуються за рахунок державного бюджету, тому держава делегує їм певні повноваження: реєстрацію шлюбів, народжень, смертей тощо. У конституціях понад 40 держав світу зафіксовано особливий статус певної церкви. Є держави, які навіть очолюють духовні особи. Скажімо, на чолі Ватикану стоїть Папа Римський. Таким є й Іран, де публічна влада зосереджена в руках довічного лідера мусульманського духовенства. Ці держави називають теократичними. У них громадянам заборонено сповідувати іншу релігію, окрім державної. Усе життя регулюється релігійними нормами. В інших державах конституція не наділяє ту чи ту релігію статусом державної, але надає статус традиційної одній або кільком релігіям. Саме вони мають перевагу у співпраці з державою у сфері культури, освіти, соціального захисту. Священики цих релігій допускаються у збройні сили і виправні установи. Фінансові витрати на утримання служителів культу покриваються з державного бюджету. Такі відносини держави і церкви притаманні, зокрема, Німеччині, Австрії, Іспанії, Португалії, Ірландії. Нарешті, є країни, де діє принцип відокремлення церкви від держави. До них належать Франція, Нідерланди, Росія. Це не означає однакового ставлення до будь-яких релігій. До уваги беруть усталені століттями традиції. Священики живуть за рахунок пожертв прихожан. Такі держави називають світськими. У них немає жодної державної чи обов’язкової релігії, визнається свобода релігії та атеїзму, тобто релігійних або антирелігійних поглядів.
Релігія в Україні Україна є світською державою. У ній державні органи не контролюють громадян у сфері релігії, керуючись Резолюцією Парламентської асамблеї Ради Європи, що декларує невтручання держави у релігійні справи. Водночас держава гарантує захист прав і свобод людини, виступає проти розпалювання релігійної ворожнечі. У Конституції України закріплено свободу волі та совісті громадян, тобто законодавчо держава затверджує політику віротерпимості, можливості сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної, у тому числі для військовослужбовців та ув’язнених. Церковні організації не підконтрольні державі й не мають засобів прямого впливу на органи влади, політичну ситуацію в країні. Разом з тим на законодавчому рівні визнано значущість православ’я для історії, культури, державності, моральності, спадкоємності традицій українського суспільства. Україна – багатоконфесійна держава. У її межах існує майже 35 тис. релігійних громад, які є прихильниками близько 90 конфесій (віросповідань). Утім 98 % вірян вважають себе прихильниками християнства. Християнська церква в Україні має понад тисячолітню історію. Вона завжди була осередком культури, формувала етичні норми, впливала на розвиток освіти й мистецтва, проповідувала принципи любові та справедливості. У давні часи християнство сприяло об’єднанню державних земель навколо Києва. Більше ніж половина християн в Україні є прихильниками православ’я. Нині воно представлене Українською православною церквою (УПЦ) Московського патріархату, Українською православною церквою (УПЦ) Київського патріархату та Українською автокефальною церквою. Кожна з них має свої монастирі, духовні навчальні заклади, періодичні видання, недільні школи. Близько 20 % віруючих є прихильниками католицької церкви. Серед них приблизно 16 % – греко-католики, а решта – римо-католики. Представники цих конфесій проживають переважно в Західній Україні, найбільше їх у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській та Закарпатській областях. Греко-католицька (уніатська) церква була створена Брестською унією у 1596 р. Вона підпорядковується Папі Римському, визнає догмати католицтва, але зберігає православні обряди. В Україні багато християнських церков протестантського спрямування. Серед протестантівнайбільш значні євангельські християни-баптисти, п’ятидесятники, свідки Єгови, адвентисти сьомого дня, харизмати та інші. Кількість прихильників протестантських церков в Україні неухильно зростає. На мусульманські громади припадає близько 1,2 % кількості релігійних громад. Найбільше мусульман у Криму серед кримських татар. Понад 0,5 % громадян сповідують іудаїзм. Це євреї та караїми.