Тема: Форма і розміри ЗемліФорма і розміри Землі
З давніх-давен, намагаючись пояснити влаштування Світу, людство прагнуло дізнатися про форму та розміри Землі. Першу навколосвітню подорож здійснив Магеллан.
v Що ж керувало людьми в їх прагненні розкрити таємниці Землі? Чи тільки цікавість, а чи певна мета?
v Для чого людству потрібно було знати, як саме влаштована Земля?
У давнину однозначної відповіді про те, яка форма Землі не було. Стародавні слов’яни, думали , що наша планета – це плоский диск який лежить на трьох китах. У Стародавній Індії уявляли Землю напівсферою, що лежить на спинах слонів. Народи Америки і Японії вважали, що Земля – це порожній куб. Найбільш поширеною була думка, що Земля плоска.
Нині навіть першокласники знають, що Земля має форму кулі. Проте в давнину однозначної відповіді на це питання не було.
Наведіть факти, які припускають кулястість Землі.
ü Місячні затемнення.
ü Кругосвітні подорожі.
ü Зникання за лінією горизонту об'єкта, що рухається.
ü Розширення горизонту з підняттям у висоту.
ü Висота Сонця над горизонтом у різних точках Землі в один і той день, а польоти у космос.
Перегляньте відео
Перший здогад, що наша планета має форму кулі, висловив давньогрецький математик Піфагор ще до нашої ери. Він вважав що в основі тіл лежать числа і геометричні фігури.
Науково довів кулястість Землі грецький учений Аристотель. Доказом він вважав округлу тінь, що її кидає наша планета на повний Місяць. Цю тінь люди бачать під час місячних затемнень.
Докази кулястості Землі. У давнину вчені замислювалися над багатьма чому?
v Чому корабель, віддаляючись від берега, поступово зникає з виду?
v Чому наш погляд обмежує лінія горизонту? Чому з підняттям угору горизонт розширюється?
На мал. 1 видно, як поступово зникає за горизонтом корабель, що віддаляється, і як поступово він з'являється під час наближення. Якби наша планета була пласкою, то в ясну погоду в підзорну трубу на горизонті можна було б бачити корабель повністю. Натомість непомітний для ока вигин поверхні Землі рано чи пізно приводить до того, що далечінь на суходолі і корабель на морі зникають з виду.
Доказом кулястості Землі є й округла тінь, яку кидає наша планета на Місяць
Цю тінь люди бачать під час місячних затемнень (мал. ). Ні циліндр, ні куб, ні тіло іншої форми не дають круглої тіні. Це давало підстави давньогрецьким вченим доводити кулястість Землі ще 2 500 років тому.
Незаперечні ж докази круглої форми нашої планети люди отримали з початком польотів у космос
Подорожі навколо світу наштовхнули мореплавців на думку, що Землю можна обійти навколо. Іспанські мореплавці 20 вересня 1519 року на чолі з Магелланом здійснили таку подорож. Вона була дуже важкою. З п’яти кораблів і 265 чоловік екіпажу повернулися 6 вересня 1522 року тільки 18 чоловік і один корабель. Подорож тривала три роки. Значення її для науки було величезне: розвіяли міфи про плоску форму Землі, справдилась думка вчених про її кулястість.
Перегляньте презентацію
За сучасними даними Земля має форму кулі, яка дещо сплюснута з полюсів.
Стержень глобуса показує, де проходить земна вісь — лінія, довкола якої обертається Земля. Насправді наша планет а такої видимої осі, як на глобусі, не має. Її можна лише уявити. Точки, де земна вісь входить і виходить із глобуса-Землі (перетинається із земною поверхнею), називають полюсами. Верхня точка — Північний полюс, а нижня — Південний полюс. На однаковій відстані від полюсів, тобто посередині, глобус оперізує лінія синього кольору — екватор. Слово екватор перекладається з латинської як рівнодільник — той, що поділяє на рівні частини. Екватор і справді ділить земну кулю на дві півкулі: Північну (на глобусі — зверху) і Південну (внизу). На поверхні Землі ні полюси, ні лінію екватора побачити не можна. Як і земна вісь, вони існують лише уявно і є тільки на глобусах і картах. Якщо ви уважно придивитеся до глобуса, то побачите лінії, які проведено в певному порядку. Це паралелі й меридіани.
Паралелі — лінії, що паралельні екватору.
Меридіани — найкоротші лінії, які проведено від одного полюса до іншого. Ці лінії, як і земна вісь, уявні. їх нанесено на глобуси й карти для того, щоб легко знаходити географічні об’єкти.
Полюси — це уявні точки перетину земної осі із земною поверхнею.
Екватор — це уявна лінія (коло), яка проходить на однаковій відстані від полюсів і ділить земну кулю на дві півкулі — Північну і Південну.
Небесне тіло, на якому ми всі живемо, - планета Земля. За розмірами вона відносно невелика. Її радіус дорівнює 6400 км. Вік Землі – понад 4,5 млрд. рр. Середня відстань від Землі до Сонця становить 150000000 км. Маса Землі 5976 секстильйонів тонн.
Шлях руху Землі навколо Сонця називається орбітою, вона має еліпсоїдну форму.
Середня швидкість обертання Землі своєю навколосонячною орбітою – 108000 км/год. Швидкість її руху становить майже 30 км/сек. Саме при такій швидкості Земля утримується силою тяжіння до Сонця. Якби її швидкість зменшилася, то Земля почала б падати на Сонце. А в разі збільшення її швидкості Сонце не втримало би Землю. Чим далі від Сонця перебуває Земля, тим меншою є її швидкість, чим ближче – тим швидкість є більшою. Ця різниця у швидкості на Землі не відчувається.
Час, за який наша планета робить один повний оберт навколо Сонця, називається роком. Триває земний рік приблизно 365 днів та 6 годин. Проте підраховувати роки з такою кількістю неповних діб незручно. Тому календарним роком вважають рік, який має 365 діб. А з годин, що залишились, через 4 роки до лютого додають ще одну добу. Такий рік називають високосним. У ньому 366 діб.
Вчені визначили, що від центра Землі до її поверхні в середньому 6 370 км. Довжина екватора — 40 000 км. Цікаво, що вперше обчислити розміри Землі вдалося давньогрецьким ученим ще до нашої ери. За їх розрахунками, величина кола, яка оперізує нашу планету посередині (екватора), становить 39 500 км. Як бачимо, це дуже близько до сучасних даних, які отримані за допомогою вимірювань найточнішими приладами.
У дитинстві, мабуть, багато хто з вас грався дзиґою. Спогади про її обертання допоможуть вам уявити, як це робить Земля.
Земля в просторі рухається подібно до дзиґи, яка обертається навколо себе й одночасно біжить по колу. Наша планета так само здійснює два основні рухи: обертається навколо своєї осі та рухається довкруж Сонця.
Обертання Землі навколо осі. Би вже бачили, як глобус-Земля обертається навколо стержня-осі. Наша планета здійснює такий рух постійно. Проте ми цього не помічаємо, тому що разом із нею обертаємося й ми, і всі земні тіла — рівнини, гори, річки, моря й навіть повітря, що оточує Землю. Нам здається, що Земля залишається нерухомою, а рухаються по небосхилу Сонце, Місяць і зорі. Ми говоримо, що Сонце сходить на сході, а заходить на заході. Насправді ж це Земля рухається — обертається із заходу на схід (проти годинникової стрілки). Земля обертається непомітно. Це тому, що ми обертаємось разом з нею. Нам здається, що Сонце, Місяць, зірки рухаються по небу зі сходу на захід, але насправді це Земля обертається навколо своєї осі із заходу на схід. Один повний оберт навколо своєї осі Земля робить за 24 години. Цей проміжок часу називають добою.
Домашнє завдання:
Опрацювати параграфи 21 і 22
Comments